Опера, що отримала світове визнання: у Києві покажуть «Катерину» Одеської опери

16 червня на сцені Національного театру імені Івана Франка у Києві покажуть сучасну оперу «Катерина» Одеської національної опери — виставу, яка вже встигла стати однією з найгучніших українських прем’єр останніх років.
 

«Катерина» стала першою прем’єрою Одеської опери після початку повномасштабного вторгнення. Попри надскладні обставини створення, постановка здобула міжнародне визнання та перемогла на International Opera Awards 2022, привернувши увагу європейської театральної спільноти.

Основою вистави стала поема Тараса Шевченка, однак композитор і автор лібрето Олександр Родін переосмислив її у масштабному сучасному форматі. Він відійшов від камерної версії «Катерини» Миколи Аркаса, яка багато років звучала на одеській сцені, і створив повноцінну оперу у двох діях.

У новій версії з’явилися тексти з інших творів Шевченка, зокрема образ сліпого поета Перебенді. Музична драматургія вистави розгортається крізь чотири пори року, а в її звучанні поєднуються християнські та давні українські вірування, народна символіка, масштабні хори й глибока особиста трагедія головної героїні.

Режисерка-постановниця Оксана Тараненко згадує, що під час роботи над виставою команда пішла на сміливий творчий експеримент. У партитуру були вплетені перкусійні інтермедії Родіна — звуки, створені за допомогою ракушок і паличок. У ці моменти великий симфонічний оркестр замовкає, а сцена наповнюється майже первісною звуковою енергією.

КУПИТИ КВИТКИ
 

Не менш вражаючим є і візуальний світ постановки. Сценографія побудована на складній плонжерній системі з рухомим колом і кільцем. Центральним образом декорацій стало величезне млинарське жорно — символ невідворотного руху долі, всевидячого ока та всесвіту, що обертається навколо зламаного життя Катерини.

Та історія створення цієї опери має не лише мистецький, а й глибоко воєнний контекст. Інженерний цех, де виготовляли складні рухомі декорації для вистави, був знищений російськими обстрілами на початку 2022 року. Через це виробництво довелося фактично починати заново вже в Одесі, і на відновлення роботи пішло близько шести місяців.

 

Схожа драматична історія пов’язана і з костюмами. Для постановки створювали понад 300 строїв для 80 артистів хору. Над ними працювали майстри з Харкова. Після початку повномасштабного вторгнення недошиті костюми, тканини та матеріали вивозили до Одеси маршрутками й «Новою поштою». Згодом директорка театру допомогла евакуювати і самих харківських майстрів, для яких облаштували робочі місця просто в будівлі Одеської опери.
 

Окрему роль у міжнародному просуванні «Катерини» відіграв офіційний тизер вистави. Його безкоштовно озвучив відомий британський актор Еліот Ліві, лауреат премії Лоуренса Олів’є. Актор має родинний зв’язок з Україною: його дідусь походив із київських євреїв, які свого часу були змушені тікати від погромів. Саме тому Ліві підтримав український проєкт на волонтерських засадах.

Завдяки цьому ролику про «Катерину» заговорили за кордоном. Постановка потрапила на обкладинку міжнародного журналу Opera та зацікавила європейських критиків, які побачили в ній не лише мистецьке явище, а й потужне свідчення української культури під час війни.

За словами Оксани Тараненко, головна партія у виконанні солістки Юлії Терещук має особливу емоційну силу. Її вокальна й акторська робота створює настільки глибоке переживання, що історія Катерини звучить не як далекий класичний сюжет, а як жива, болісна й дуже сучасна драма.
 

Для киян і гостей столиці показ «Катерини» стане рідкісною можливістю побачити виставу, яка вже підкорила європейську сцену. Це опера про жіночу долю, зраду, самотність, війну, пам’ять і силу українського слова — вистава, у якій Шевченко звучить по-новому: масштабно, чесно і надзвичайно актуально.