Від містичної «Конотопської відьми» до похмурого світу «Калігули». Від одного з найгучніших сучасних українських романів до історії Кузьми Скрябіна, після якої неможливо не захотіти знову увімкнути його музику.
Якщо ви шукаєте, куди піти у Полтаві найближчими місяцями, театральний сезон дає щонайменше п’ять хороших відповідей.
До міста приїдуть постановки Національного театру імені Івана Франка, Театру Марії Заньковецької, а також вистава за романом Ілларіона Павлюка. Тут є українська класика, психологічний трилер, пригоди, музика, містика й театр, після якого хочеться сперечатися про побачене.
Зібрали афішу вистав у Полтаві на жовтень–грудень 2026 року — обирайте свою або плануйте одразу кілька театральних вечорів.
24 жовтня — «Конотопська відьма»: українська класика, яку ви такою не пам’ятаєте
18:00 — Палац дозвілля «Листопад»
Якщо зі школи залишилося відчуття, що українська класика — це щось дуже далеке від сучасного глядача, ця вистава може швидко змінити думку.
«Конотопська відьма» Національного театру імені Івана Франка у постановці Івана Уривського перетворює текст Григорія Квітки-Основ’яненка на темний, химерний і візуально впізнаваний сценічний світ.
Тут переплітаються містика, народні вірування, чорний гумор, абсурд і дуже точна сатира на людей, які охочіше шукають винних серед «відьом», ніж визнають власні помилки.
А ще це той випадок, коли українська класика не намагається бути музейним експонатом. Вона дивує формою, музикою, пластикою та образами — і доводить, наскільки сучасно може звучати текст, написаний майже два століття тому.
Якщо давно хотіли побачити одну з найпомітніших постановок Театру Франка наживо — 24 жовтня вона буде у Полтаві.
5 листопада — «Я бачу, вас цікавить пітьма»: коли страшно не через монстрів
18:00 — Полтавський драмтеатр
Маленьке селище Буськів Сад. Зникла дитина. Кримінальний психолог Андрій Гайстер. Маніяк на прізвисько Звір.
Звучить як початок класичного детективу. Але читачі роману Ілларіона Павлюка знають: дуже скоро ця історія стає значно більшою.
«Я бачу, вас цікавить пітьма» — сценічна версія роману, який перетворився на справжній читацький феномен. Та постановка не намагається просто переказати книжку зі сцени.
Пітьму тут створює сам театр: світло, музика, сценографія, голоси, паузи й відчуття, що в цьому дивному місці щось не так ще до того, як ви можете пояснити — що саме.
І найцікавіше запитання поступово змінюється. Спочатку хочеться зрозуміти, хто винен. А потім — чому люди так легко навчаються не помічати те, що відбувається поруч.
Книжку читати перед виставою необов’язково. А якщо читали — тим цікавіше побачити, якою стала знайома історія на сцені.
16 листопада — «Тигролови»: історія людини, яку не вдалося зламати
18:00 — Полтавський драмтеатр
Після психологічної темряви — історія про свободу.
Роман Івана Багряного багато хто вперше прочитав ще у школі. Але за знайомою назвою стоїть сюжет, який легко міг би бути основою великого пригодницького кіно.
Григорій Многогрішний тікає з ешелону, що везе засуджених на Далекий Схід. Попереду — тайга, переслідування, небезпека, зустріч із родиною Сірків і кохання. Та в центрі всього залишається людина, яка навіть перед системою, сильнішою за неї, відмовляється погодитися на несвободу.
У постановці Театру Марії Заньковецької знайомий текст отримує сценічне життя — з напругою, характером і тією внутрішньою силою, через яку «Тигролови» продовжують відгукуватися українцям зовсім не як історія з минулого.
17 листопада — «Я, “Побєда” і Берлін»: вечір із Кузьмою, якого нам бракує
18:00 — Полтавський драмтеатр
Наступного дня на цій же сцені — зовсім інша емоція.
Стара «Побєда». Дорога до Берліна. Молодий Кузьма. Абсурдні ситуації, випадкові знайомства, авантюри — і, звичайно, музика.
«Я, “Побєда” і Берлін» створена за мотивами однойменної повісті Андрія Кузьменка. І, мабуть, найбільша її принадність у тому, що це не спроба поставити Кузьму на недосяжний п’єдестал.
Навпаки.
Тут він молодий, іронічний, трохи шалений, закоханий у музику й готовий вирушити в дорогу, навіть якщо ніхто не може гарантувати, що стареньке авто доїде до пункту призначення.
Це вистава про той період життя, коли грошей небагато, план сумнівний, зате здається, що попереду можливо абсолютно все.
І так, музика Кузьми тут теж звучатиме.
Тож якщо шукаєте виставу, після якої виходиш із театру не пригніченим, а з бажанням жити, слухати музику й кудись їхати — 17 листопада варто залишити в календарі.
14 грудня — «Калігула»: красивий театр про дуже небезпечну свободу
18:00 — Полтавський драмтеатр
Завершує нашу добірку одна з найтемніших постановок сезону — «Калігула» Національного театру імені Івана Франка.
В основі — п’єса Альбера Камю. Режисер — Іван Уривський.
І це вже достатній натяк, що простого історичного сюжету про римського імператора чекати не варто.
Що станеться з людиною, яка отримала майже необмежену владу? Де закінчується свобода, якщо ніхто не може сказати тобі «ні»? І чи може прагнення абсолютної істини поступово перетворитися на абсолютну жорстокість?
Цей «Калігула» працює через сильні сценічні образи, контрасти, тишу й напругу. Тут важливе не лише те, що відбувається, а й те, як це має вигляд перед глядачем.
Це вистава не для легкого фону на вечір. Вона провокує, залишає запитання й може ще довго не відпускати після виходу із зали.
Для завершення театрального року — сильна крапка.
П’ять вистав — п’ять абсолютно різних вечорів у Полтаві
Ця афіша хороша саме тим, що тут не потрібно обирати між п’ятьма схожими постановками.
Хочеться містики та видовищного сучасного прочитання класики — є «Конотопська відьма». Любите психологічні трилери й детективи — «Я бачу, вас цікавить пітьма». Хочеться сильної історії про свободу — «Тигролови». Музики, дороги й Кузьми — «Я, “Побєда” і Берлін». А для тих, хто любить театр, після якого є що обговорювати, — «Калігула».
Тож питання «куди піти у Полтаві?» на найближчі два місяці можна вважати частково закритим.
Залишається обрати виставу. А краще — кілька.
Бо деякі вечори варто планувати заздалегідь.
Організатор — ТЕАТР ОРГ. Актуальна афіша Полтави та квитки доступні на teatr.org.ua.
