Один із найвідоміших українських музичних колективів входить у новий творчий період. 3 жовтня Національний хор імені Григорія Верьовки представить у Києво-Печерській лаврі Третю Літургію для хору і народного співу Кирила Стеценка. Це перший великий проєкт нового сезону та одна з перших можливостей для публіки побачити, яким стає Хор Верьовки після оновлення команди.
Улітку 2026 року колектив очолив Вадим Яценко — диригент, хормеймстер, керівник хору «Гомін». Міністерство культури України, представляючи нового генерального директора-художнього керівника, назвало його прихід початком нового етапу розвитку Хору.
Тепер перший великий проєкт сезону показує напрям цих змін. Передусім — це звернення до української музичної спадщини, що була свідченням вагомих суспільно-політичних зрушень своєї доби, і актуалізує ці контексти нині.
Хор Верьовки сьогодні
Національний хор імені Григорія Верьовки існує з 1943 року і за десятиліття став одним із найбільш упізнаваних українських колективів. Його особливістю від початку було поєднання вокальної, оркестрової та танцювальної складових, а сам хор став важливою частиною представлення української музичної культури в Україні та світі.
У 2026 році для колективу розпочалися помітні зміни. Новим генеральним директором — художнім керівником став Вадим Яценко, який до цього працював головним хормейстером Львівської національної опери та здобув широку впізнаваність як керівник хору «Гомін». Серед заявлених ним напрямів роботи — великі музичні форми, нові концертні проєкти, розширення географії виступів та переосмислення того, яким може бути Національний хор сьогодні.
До команди також долучилися нові фахівці. Директором-розпорядником став культурний менеджер Сергій Дорофєєв, а комунікаційний напрям очолила музикознавиця Тетяна Новицька.
Разом із внутрішніми змінами оновлюється і візуальне представлення колективу — від комунікації до сценічного образу та костюмів. Але важливіше те, що за новою формою стоїть питання змісту: як працювати зі спадщиною хору Верьовки сьогодні, зберігаючи її цінність і водночас відповідально осмислюючи та шукаючи актуальні способи подальшого розвитку.
Чому першим великим проєктом стала Літургія Стеценка
Для першого проєкту колективу на цьому етапі було обрано твір із надзвичайно сильним історичним контекстом — Третю Літургію для хору і народного співу Кирила Стеценка, написану 1921 року.
Це був час боротьби за автокефалію Української церкви та повернення української мови до богослужіння. У своїй музиці Стеценко звертався до української духовної традиції, зокрема кантів і псальмів, та поєднав спів професійного хору зі співом вірян.
Літургія відображає важливе суспільне-політичне зрушення своєї доби: у власній церкві український вірянин отримував право на власну мову і власний голос.
Через понад сто років цей контекст знову набуває особливого значення.
Для Хору Верьовки звернення до Літургії Стеценка має ще один символічний вимір. Однією з визначальних рис колективу є поєднання академічної та народної манер співу. Твір Стеценка дає можливість використати цю особливість не просто як впізнавану рису звучання, а як спосіб заново осмислити власну ідентичність.
Літургія у Києво-Печерській лаврі
Не випадковим є і простір, у якому відбудеться подія.
Третя Літургія Кирила Стеценка прозвучить у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври — національної святині, яка сьогодні переживає важливий процес повернення до української духовної та культурної традиції.
Тут поєднаються одразу кілька історичних пластів: музика, написана в час українського церковного відродження понад століття тому, один із найвідоміших національних колективів країни та простір української святині.
Тому концерт 3 жовтня — це ще й перша велика публічна заява про те, в якому напрямі сьогодні прагне рухатися оновлений хор Верьовки: осмислюючи свою історію, повертатися до її джерел, досліджувати їх і знаходити для української музичної традиції актуальне звучання.
3 жовтня, 18:00
Київ, Києво-Печерська лавра, Трапезний храм
Організатор туру — ТЕАТР ОРГ, а актуальний розклад і квитки доступні на teatr.org.ua
